Стефанія мамо! Мамо Стефанія!
Розквітає поле, а вона сивіє
Заспівай мені, мамо, колискову
Хочу ще почути твоє рідне слово
Стефанія мамо! Мамо Стефанія!
Розквітає поле, а вона сивіє
Заспівай мені, мамо, колискову
Хочу ще почути твоє рідне слово
Вона мене колисала, дала мені ритм і, напевне, силу волі не забрати в мене, бо дала вона
Напевне, знала може більше і від Соломона
Ламаними дорогами прийду я завжди до тебе
Вона не розбудить, не будить, мене в сильні бурі
Забере в бабулі дві дулі, ніби вони кулі
Дуже добре знала мене, не була обманута, як була дуже втомлена, гойдала мене в такт
Люлі, люлі, люлі...
Стефанія мамо! Мамо Стефанія!
Розквітає поле, а вона сивіє
Заспівай мені, мамо, колискову
Хочу ще почути твоє рідне слово
Я не в пеленах, но ма, но ма, хватить, як би я не виріс на виріст за речі платить
Я - не мала дитина, вона далі нерви тратить, я гуляв, шляк би тебе трафив
Ти все молода, о мамо, на піку, якщо не ціню опіку на піку слави мені в тупику
Забивайте піку, цю піку, я би попік, спік, своєю любов'ю
Люлі, люлі, люлі...
Стефанія мамо! Мамо Стефанія!
Розквітає поле, а вона сивіє
Заспівай мені, мамо, колискову
Хочу ще почути твоє рідне слово
Стефанія мамо! Мамо Стефанія!
Розквітає поле, а вона сивіє
Заспівай мені, мамо, колискову
Хочу ще почути твоє рідне слово